Дослідження показало, що в світі 83 відсотки водопровідної води містять частинки пластику

1. Більше десяти африканських країн ввели обмеження на одноразові целофанові кульки
2. Біопакети повністю розкладаються на органіку протягом півроку

Заради порятунку планети люди відмовляються від використання поліетиленових пакетів. В Україні ж цей пакувальний матеріал здати на утилізацію практично нікуди

З 1 вересня в Брюсселі вступив в силу заборона на одноразові пластикові пакети . Всім торговим точкам в столиці Бельгії відтепер не можна поширювати цей вид упаковки безкоштовно або за гроші. У всьому світі йде рух за відмову від шкодять екології пакетів. «ФАКТИ» з'ясовували, як йдуть справи з цим в Україні.

Більше десяти африканських країн ввели обмеження на одноразові целофанові кульки

Відтепер всі брюссельські магазини не можуть пропонувати в якості упаковки для товару поліетиленові пакети. Виняток зроблено для фруктів і овочів, та й то лише до вересня 2018 року. На дверях і прилавках багатьох супермаркетів міста з'явилися постери з інформацією для покупців: «З 1 вересня 2017 року одноразові пластикові пакети більше не будуть дозволені. Подумайте про те, щоб взяти з собою багаторазовий пакет ».

Бельгія далеко не перша країна, яка відмовилася від використання подібної тари. У Франції заборона на продаж одноразових пластикових пакетів в супермаркетах і на ринках діє з середини 2016 року. А за повідомленням Reuters, влада вже 40 держав світу заявили про прийняття різних за суворістю заходів щодо захисту навколишнього середовища від поширення поліетиленових кульків. До цього числа входять не тільки розвинені країни, а й ряд африканських: Кенія, Камерун, Гвінея-Бісау, Малі, Танзанія, Уганда, Ефіопія, Мавританія і Малаві.

* В Європі все більше споживачів віддають перевагу полотняним багаторазовим сумкам, які не тільки екологічні, але й модні

Так, в серпні нинішнього року Кенія ввела найсуворіші у світі заходи по боротьбі з розповсюдженням поліетиленових пакетів . Тут вступив в силу закон про заборону на виробництво, продаж і використання такої упаковки. Він передбачає штраф у розмірі до майже 40 тисяч доларів, а також тюремний термін.

Небезпека пластикових пакетів, пляшок, стаканчиків, іншої одноразового посуду визнана важливою екологічною проблемою в усьому світі. Ці вироби розкладаються десятки і навіть сотні років, завдаючи непоправної шкоди морським екосистемам. Від них страждають риби і птиці, забруднюються водойми, береги, ліси. У світовий океан, за підрахунками вчених, щорічно потрапляє від 4,8 до 12,7 мільйона тонн пластику.

Останні дослідження показують, що через мікрочастинок пластика в світі майже не залишилося чистої води. Як повідомляє Daily Mail, в ході дослідження було відібрано зразки водопровідної води по всьому світу. 83 відсотки зразків виявилися з пластикової «добавкою». Найзабрудненіша вода - в США (пластик виявлений в 93 відсотках проб), Індії та Лівані. Найнижчий відсоток проб з сторонніми включеннями зареєстрований у Франції, Німеччині та Великобританії (але і там пластик знайшли в 72 відсотках зразків води).

Сучасні системи фільтрації не здатні ефективно очистити водопровідну воду від пластикових мікрочастинок. Перейти на бутильовану воду - не вихід, оскільки домішки були виявлені і там. Вчені радять кожній країні налагодити систему збору, переробки та подальшого використання пластикової упаковки, пляшок, інших предметів з полімерних матеріалів.

Біопакети повністю розкладаються на органіку протягом півроку

В Україні вперше приймати від населення використані пакети почали в Києві в листопаді минулого року. У ЗМІ пройшла потужна інформаційна хвиля. Багато людей дізналися про проблему, а ті, хто хотів здавати сортовані сміття, зраділи такій можливості. За словами організатора проекту та координатора підприємства «Київміськвторресурси» Сергія Волкова, за місяць в столиці зібрали близько 20 тонн поліетиленових пакетів.

- Це величезна кількість, - пояснив Сергій Волков. - Все зібране сировину пішло на переробку. Після нашого експерименту в багатьох містах України стали теж робити щось подібне.

На думку Волкова, необхідно розвивати сортування і переробку сміття. І варто подумати про введення податку для виробників поліетиленових кульків. Можна збільшити вартість пакета до 5 гривень, з яких, скажімо, 4 гривні направляти на інформування людей про шкідливість такої тари. Головне, щоб не було безкоштовних кульків. Люди в більшості своїй не розуміють, що вартість упаковки закладена в ціну товару.

Однак введення акцизу мало, вважає засновник громадського проекту «Україна без сміття» Євгена Аратовская, успішно відкрила в Києві станцію із сортування побутових відходів.

Як зменшити використання пакетів

• Обзаведіться полотняної торбою для покупок і завжди носите її з собою.
• Деякий ваговий товар купуйте без упаковки: наприклад, цінник можна наклеїти прямо на грейпфрут або зв'язку бананів.
• У супермаркеті можна попросити картонну коробку, щоб складати туди покупки (так роблять в Німеччині, Данії).
• Більш міцні пакети використовуйте кілька разів.

- Заходячи в магазин, покупець хоче купити товар швидко і дешево, - розповіла Євгенія Аратовская. - Як змусити чоловіка, що поспішає з роботи, брати з собою з дому якісь баночки, коробочки та іншу тару для покупок? Це може дозволити собі дуже свідома людина, у якого є досить часу і машина. Тому в розвинених країнах вирішили вводити стримуючі механізми. Вони обкладають проблемний сміття акцизом, а в торгових мережах забороняють роздавати пакети безкоштовно. І люди стали носити з собою тканинні торби.

У Китаї обмежили виробництво пакетів по щільності. Чим тонше пакети, тим більше з ними проблем: вони легкі, розносяться вітром, їх складно використовувати повторно і не вигідно переробляти.

Що стосується повної заборони на використання таких пакетів, то так зробили в Занзібарі. Країна має вихід до моря. Пакети летять в океан, засмічують узбережжі, де їх з'їдають черепахи і риби. А так як країна туристична і відпочиваючих складно притягнути до відповідальності, то влада Занзібару просто заборонили всі поліетиленові пакети і перейшли на паперові.

- У всьому світі почали боротися з пластиковими пакетами. А яка ситуація у нас?

- Практично нічого не відбувається. Є лише окремі ініціативи екоактивістів. Але необхідно змінювати ситуацію на законодавчому рівні. У парламенті періодично з'являються якісь законопроекти, але всі вони слабкі. Виробники пакетів, а в Україні це досить сильне лобі, почали говорити про те, що вони інвестували кошти в дороге устаткування, створили робочі місця, справно платять податки. І це правда. Але потрібно зважувати плюси і мінуси. Якщо вся планета вже вживає заходів, щоб позбутися від пакувального поліетилену, то і нам пора подумати про це.

Днями на ринку я побачила як одна бабуся попросила іншу купити їй блок пакетів-майок. Вони стоять гривень 12 за 100 штук. Насправді ці пакети повинні бути настільки дорогими, щоб пенсіонерка сказала: «Мабуть, я буду користуватися полотняною торбою».

Є ще варіант - з так званими здатні біологічно руйнуватися пакетами (хоча безпеку технології їх виготовлення ще не доведена). Екологічні організації вважають, що біопакети розкладаються на мікропластік, який виявляється в воді, ґрунті і далі поширюється по харчовому ланцюжку. Хіміки кажуть, що при цьому полімер виводиться з організму людини, не вступаючи в хімічні реакції. Але його шкода в тому, що він притягує канцерогени і токсини. У тому числі в воді та грунті. А що утворилися хімічні сполуки вже вступають в реакцію з клітинами організму і завдають шкоди здоров'ю.

У Казахстані придумали біопакети на основі молочної кислоти, крохмалю та інших складових на рослинній основі. Такі пакети повністю розкладаються на органіку протягом півроку.

- Наскільки дорого їх виробництво?

- З огляду на те, що сировина цілком доступно, то ця технологія цілком може розвиватися.

- Але поки вона масово не освоєна, варто задуматися над переробкою вже накопичених пакетів. В Україні не те що пакети, практично весь сміття не сортується.

- Наприклад, в Канаді та Америці соціально відповідальні супермаркети ставлять спеціальні коробки для збору використаних кульків, які потім відправляють на переробку. Якби в наших супермаркетах поставили такі контейнери і провели інформаційну кампанію, може бути, люди і стали б активніше повертати поліетиленову тару. Якось я подзвонила в офіс великої мережі супермаркетів, що працює по всій Україні, і запропонувала їм крутити в магазинах ролик про сортування сміття. Мені відповіли, що подібні проблеми не входять в сферу їх інтересів.

- Люди готові сортувати сміття. При цьому я на власні очі бачив, як до баків з розсортованими відходами під'їжджає сміттєвоз і скидає це все в одну купу.

- Тому що ці баки, розставлені по Києву, - просто імітація, - каже Євгенія Аратовская. - У столиці відбувається фіктивне виконання норм закону про окремий збір сміття, прийнятому років шість тому. Всі «сміттєві» компанії, що обслуговують місто, зобов'язані поставити контейнери для роздільного збору відходів, інакше не виграють тендер. Але зараз їм стало невигідно займатися сортуванням. У них немає економічного стимулу.

- Ви запустили в Києві цікавий проект, коли по спальних районах їздить машина і збирає у всіх бажаючих вторсировину. Як він просувається?

- Так, це проект «Майстер добрих справ». І він був досить затребуваний. Але зараз у нас зламалася вантажівка. Ми повернемо цей сервіс, як тільки зберемо гроші на машину. Виручає станція сортування сміття, яку ми відкрили три місяці тому. Люди на своєму транспорті у вихідні можуть привезти туди вторсировину.

До речі, за перший місяць роботи ми зібрали сміття на 5 тисяч гривень, за другий - на 7 тисяч, а за третій - уже 12. З огляду на, що витрати на утримання станції складають близько 17 тисяч гривень, ми за ці три місяці вже могли вийти на самоокупність, якби через поломки машини не довелося оплачувати водія з боку. А зараз ми придумали систему лояльності - будемо видавати відвідувачам монетки за принесені відходи. Еквівалент монети - 10 гривень. Їх можна обміняти на станції на товари або ваучери - на напої, десерти, ремонт велосипеда. У нас уже близько 20 партнерів, що надають свої послуги. І таким чином ми залучаємо людей, для яких важлива економічна мотивація.

Зараз розвивається і освітній напрямок проекту «Україна без сміття»: ми працюємо з більш ніж сотнею шкіл в Києві і стільки ж - по всій Україні. У Хмельницькому, Українці, Обухові, Трипілля діти вже вміють сортувати сміття. Є домовленість з сміттєзбірною компанії, які забирають відходи з навчальних закладів на переробку.

Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter