Бухта Балос (Balos Lagoon) воістину є неймовірної краси місцем і справжнім символом Криту . За деякою інформацією тут зустрічаються відразу три моря: Іонічне, Критского і Лівійській. Без сумніву, кожен турист приїхав на острів повинен побувати в цьому унікальному і прекрасному місці. Єдиною перешкодою на шляху до всієї цієї краси може стати тільки її важкодоступність, але і ця проблема вирішувана. Варіантів дістатися до Балос існує кілька і кожен мандрівник може вибирати той, який саме йому підходить найбільше.
У Бухту Балос на машині: Подорожуючи по Криту дуже багато беруть на прокат автомобіль, адже тільки так можна охопити всі найвіддаленіші і цікаві місця острова. До Бухти на автомобілі теж можна дістатися, але я б радила цього не робити. Справа в тому, що останні кілька кілометрів дороги проходять по неасфальтована ділянці, де поряд з бруківкою трапляються дуже гостре каміння. Їхати по такій дорозі потрібно гранично акуратно через що поїздка з п'ятихвилинної перетворюється в півгодинну. При цьому ще й немає ніякої гарантії, що благорадя акуратною їзді ви на камінь не наїдяться і шину не проколіть. Прокатні ж контори відразу попереджають, що на колеса страховка не поширюється і в Бухту Балос на їх машинах їздити заборонено. До того ж, навіть діставшись без пригод ще пішки з гори хвилин 20 спускатися потрібно, а на зворотному шляху, відповідно, підніматися. Загалом, варіант не найвдаліший і тільки для дуже ризикових.
У Бухту Балос на кораблі: А ось цей шлях на мій погляд просто ідеальний. Розрахований він також на тих мандрівників, у яких автомобіль під боком, тому як до кораблика ще доїхати треба. Точніше доїхати до порту в місті Kissamos звідки щодня і відходять кораблі. Вартість такої поїздки обійдеться в 25 Євро за квиток туди-назад.
Збираючись на Крит і плануючи неодмінно відвідати Бухту Балос я довго сумнівалася яким же способом краще добиратися. Зізнаюся, що жаба душила 50 Євро на двох тільки за дорогу відвалюватися. Але зараз, вже випробувавши цей варіант на собі і подивившись на тих нещасних, що вирішили заощадити (або просто іншого шляху не знали) і поїхали-таки по бруківці на автомобілі, можу з упевненістю сказати, що ніяка економія не варто таких ризиків. Тому дуже всім раджу вибирати саме варіант з транспортуванням на кораблику. Ми особисто так і зробили і не краплі не пошкодували. 
Виїхавши вранці з сонячного Ретімно трохи більше ніж через годину ми вже були в порту Кісамос. Народу, на подив, було пристойно і місце на парковці вдалося знайти не відразу. 
Заплативши за квитки ми чекали на свій корабель і паралельно жахалися кількості людей, що завантажуються на рейс до острова Грамвуса (Gramvousa). 
Острів цей знаходиться зовсім поруч з Balos Lagoon і квиток на корабель включає в себе транспортування в обидва місця. Хтось вирішує спочатку поїхати на острів, а потім вже в Бухту, хтось навпаки, а кому-то і одного місця цілком достатньо. Ми на острів Грамвуса не збиралися і, здавалося б, кількість прямують туди людей хвилювати не повинно. Але я ж розуміла, що навряд чи всі вони цілий день на острові проведуть і навіть в Балос, не заглянуть. Але спочатку це були тільки підозри, переконатися в яких довелося трохи пізніше. Поки ж ми, дочекавшись і свого корабля, прямували в заповітну бухту, попутно милуючись безкраїми морськими просторами. 
А ось і злегка випереджає нас корабель до Грамвуса. 
Плисти недовго, близько півгодини, але і за цей короткий час встигли набігти хмари, які змусили нас трохи понервувати. По-перше, вітер на воді був досить сильний і на хвилях здорово гойдало. А по-друге, дуже вже не хотілося щоб дощ пішов і весь панорамний вид зіпсував. Хоча дивлячись на близьку і затягнуту хмарами бухту побоювання такі були. 
Як виявилося, між прибуттям до бухти і висадкою на берег ще ціла пригода і за цей час хмари сто раз розсіятися встигнуть. Справа в тому, що пляж знаходиться на мілині і на великому кораблі близько до берега підпливти неможливо. Тому переправа пасажирів на берег здійснюється шляхом пересаджування на маленький човен і вже наступною доставкою на сушу. 
Тільки ось корабель-то великий, а човен маленька, та ще й в єдиному екземплярі, поки всіх туди-сюди доставить добрий час пройде. Скільки конкретно часу пройшло поки ми на берег потрапили не знаю, але покидали ми корабель в числі останніх і це був приблизно десятий візит для маленької човники. 
Ступивши нарешті на пляж, краса звичайно перед нами постала нереальна. Хмари до цього часу вже давним-давно розсіялися і вода переливалася всіма відтінками бирюзово-блакитної гами. 
Ми припливли в бухту на найпершої човні і раніше нас прибули тільки ті, хто на машині добирався, а тому людей було зовсім небагато і була можливість в чистій і безлюдній водичці повалятися. 
Кажу саме повалятися, тому що нічого іншого, а точніше поплавати, в цій прекрасній, чистій воді зробити, на жаль не вийде. Як вже говорилося, пляж знаходиться на мілині, дно якої піщане, але встелене великою кількістю великих каменів через що в воду заходити дуже важко і незручно. А вода настільки крижана, що поки гуськом хоча б по коліно добредеш до кісток продрогнешь. Загалом, я навіть по пояс жодного разу не зайшла і красою води тільки сто боку милувалася. 
Через брак можливості поплавати вирішили на місці не засиджуватися, а відправитися в гору за панорамним видом, заради якого, власне, все й приїжджають. Оскільки зверху ніхто не спускався, то і стежку ми спочатку не розгледіли і пішли не в ту сторону. Тільки коли цивілізована доріжка так і не з'явилася, а все ноги були подряпані сухими кущами стало зрозуміло, що зайшли ми кудись не туди. 
Коли ж нарешті знайшли потрібну стежку і подужали підйом аж подих від побаченої картини перехопило. Навіть раді були, що небо в хмарах, від цієї гри світла і тіні фарби здавалися ще яскравіше і більш насиченим. 
Тут же і ослики припарковані для тих, хто на машині приїхав, а вгору до дороги пішки йти не хоче. 
Поки ми по горах лазили і стежки потрібні шукали прибуло ще кілька кораблів з порту і парочка з острова Грамвуса. Не дарма я відразу запідозрила, що не народ весь день на острові безвилазно сидіти. Через це людей на пляжі дуже додалося і не те що викупатися, в воду-то ніде було зайти і на пісочку прилягти. Спустившись вниз і ще трохи повалявшись на дрібницях ми вирішили, що робити тут більше нічого. 
Подумавши трохи я прикинула, що раз з Грамвуса все вже в Балос перебралися, значить там зараз нікого немає, а значить нам саме туди і треба. За такою ж схемою як і під час приїзду ми заскочили в маленький човник, яка доставила нас на корабель, наступний на острів. З Бухти ми правда не одні такі розумні вирішили втекти і корабель був майже повний, але все ж на пляжі народу залишилося набагато більше. Буквально 10 хвилин в дорозі і корабель підплив до абсолютно пустельному острову. 
Ледь човен пристав до пірсу як вся юрба ломанулась на вершину пагорба до фортеці. Ми ж вирішили не піддаватися такому ажіотажу і спокійно розташувалися на безлюдному пляжі. Вода і тут кристально прозора, блакитно-блакитного кольору, але як і в бухті Балос скупатися через каменів практично неможливо. 
Поки ми засмагали і прогулювалися по мілководдю народ, намилувавшись видами з фортеці почав дружно спускатися вниз. Ми ж, подібно до противаги, стали підніматися вгору. 
Такий підхід виправдався і на вершині, так само як і раніше на пляжі, ми були практично одні. 
Спокійно видами помилувалися, по руїнах полазили і попрямували вниз до вирушає в порт Кісамос кораблю. Назад пливли дуже від усіх цих карабканье в гори втомлені, але задоволені. 
Незважаючи на те, що скупатися в Бухті Балос нам так і не вдалося, людей на пляжі було до неподобства багато, а посадка-висадка на корабель відняла немало дорогоцінного часу нам все дуже сподобалося. Не дарма Balos Lagoon щорічно входять в список найкрасивіших місць на Землі, а тутешні пляжі вважаються одними з найчистіших не тільки в Греції, але і у всьому світі.
Καλή σας μέρα
ВСІ СТАТТІ ПРО ГРЕЦІЇ:ІНШІ ЦІКАВІ СТАТТІ: