Напевно, не існує сьогодні людини на пострадянському просторі, яка не чула б жодного разу слово "Казантип" або синонімічне йому "Республіка Z". Але при цьому людей, які знають, чим відомий місто Щолкіно, напевно, трохи більше, ніж жителів цього самого Щолкіно. Щоб трохи познайомити вас з цим містом, я вирішила залишити свій відгук про відпочинок в Щолкіно.
Тим часом місто, засноване в 1978 році, був першим притулком відомого на весь світ щорічного фестивалю "Казантип". Сьогодні місто повноцінно розвивається як морського курорту. Азовське море біля берегів Щолкіно, немов магніт, притягує любителів віндсерфінгу і кайтсерфінгу.
Дістатися до міста не так вже й складно. Я долетіла до Сімферополя літаком (вартість квитків в обидві сторони близько 7 000 рублів), а звідти добралася рейсовим транспортом. Оселилася я в невеликої сімейної готелі.
Щолкіно знаходиться на мальовничому березі Азовського моря, неподалік від знаменитого мису Казантип, увічненого в назві найбільшого музичного фестивалю. Морські пейзажі тут просто дивовижні. Пам'яток в місті і його околицях чимало: Сонячна електростанція, кримська атомна станція, мис Казантип, заповідник Казантип, пляж Татарка, ротонда, розкопки стародавнього поселення, вітряна електростанція, алея до моря.
Почала свою прогулянку по місту я з відвідування вітряної електростанції. Мені завжди хотілося своїми очима побачити ці майже інопланетні споруди - генератори. "Вітряки", як їх тут називають, розташовані в досить мальовничій степовій місцевості. Раз у раз по шляху зустрічаються соляні озера, які роблять пейзажі ще цікавіше.
У Щолкіно вітряні електростанції - не єдина спроба впровадження альтернативних джерел енергії. Є в місті також і сонячна електростанція, на яку я і відправилася. Запустили станцію в 1986 році, а загальна вартість її будівництва склала 29 мільйонів рублів. Сьогодні станція майже повністю зруйнована. Все, що від неї залишилося - зруйнована вежа і занедбаний величезне коло дзеркального поля.
Є в Щолкіно і традиційні джерела енергії, зокрема Кримська АЕС, яка до сих пір так і не добудована. Будівництво станції було закинуто відразу після катастрофи на Чорнобильській АЕС, хоча перший енергоблок був добудований вже на 80%. З 1995 по 1999 рік в машинному відділенні станції проводились вечірки фестивалю Казантип, а з остаточно 1998 року майно станції стало активно розпродаватися. У тому числі був проданий і найвищий в Європі кран, який встигли зробити вибір Бейсджампери.
Після відвідин пам'яток урбаністичних, мені захотілося пам'яток природних, і я вирушила на мис Казантип. природні пам'ятки півострова Крим - щось незрівнянне, що приманює туристів в будь-яку пору року. Щоб зробити свою прогулянку цікавішою і примітною, на мис я вирушила верхом. Мис далеко вдається в море, має вигляд котла з діаметром в 3-4 кілометри. Майже на всій протяжності мису степові пейзажі, і лише край скеляста.
На мисі розташований пам'ятник природи - державний Казантипський природний заповідник. Заповідник з трьох сторін омивається Азовським морем, тому сухий степове повітря тут насичене сіллю, що робить його дуже корисним, особливо для алергіків. Заповідник з унікальними ландшафтами і кліматом охороняється державою.
У кожному місті є вулиця, на якій відбувається все найцікавіше. Місцевий "Бродвей" представляє собою алею, що веде до моря. Саме тут збираються вечорами місцеві жителі і туристи: хтось гуляє, хтось вечеряє у відкритому кафе, а хтось насолоджується свіжим морським повітрям, сидячи на лавочці.
У будинку культури Щолкіно є прекрасне місце, де можна ближче познайомитися з підводним світом Азовського моря - Акваріум. В акваріумі представлено безліч найрізноманітніших мешканців глибин Азова. Найбільше мені сподобалися скати, їх плавні переміщення по акваріуму просто заворожують.
Один з найбільш мальовничих пляжів поблизу мису Казантип - Татарка, який отримав свою назву від Татарської бухти, в якій він розташовується. За рахунок закритої бухти вода тут чиста і дуже тепла навіть зараз в середині травня. Пляж користується популярністю у туристів, які люблять активний відпочинок. Тут прекрасні місця для кайта і віндсерф.
Неподалік від пляжу розташовуються останки стародавнього міста Геракла. Вчені припускають, що місто розташовувався на мисі з 3-го століття до нашої ери по 3-ий століття нашої ери. Городище було відкрито в 1953 році, але до цих пір поки досить слабо вивчено.
Символом Щолкіно з роками стала побудована колись в 1972 році, з ініціативи директора пансіонату "Рига", альтанка. Колись альтанку навіть називали "Альтанка Терешкової", оскільки знаменита жінка-космонавт любила проводити тут вечірні передзахідні години.
Щолкіно - спокійний і мирний містечко. Складно уявити, що колись саме тут проводився самий вибуховий і неспокійний музичний фестиваль.