Чи варто виносити порт за межі міста: досвід Маріуполя

1. Про взаємовідносини порту і міста розповідає начальник Адміністрації Маріупольського морського порту...

На засіданні круглого столу «Точки зростання морських міст», що проходив 1 червня п.р. в концертно-виставковому залі Одеського порту в рамках Міжнародного тижня з торгівлі і транспорту в рамках ділової програми виставки «Інтер-Транспорт / Агро-Логістика 2018», центральною темою було обговорення доцільності функціонування портів, що знаходяться в межах міста. Ця проблема не нова і знаходиться в полі зору досить гострих дискусій. У світі понад 700 морських портів, з яких 15% (близько 100) винесені за місто. Дискусії у напрямку функціонування портових потужностей в межах або за межами міста і формули взаємодії портів з органами місцевого самоврядування тривають десятиліттями у всіх портових країнах світу. Перенесення будь-якого морського порту за межі міста безумовно має як ряд переваг, так і багато недоліків. В Україні практично всі морські порти, крім «Південного», знаходяться або в межах міста, або взагалі в центральній частині міст (Миколаївський, Херсонський, Ізмаїльський, Бердянський). У кожному з портових міст відношення до що знаходиться там морському порту вирішується по-різному.

Одеський порт в полі зору: роздуми на тему

В ході круглого столу розгорілася дискусія, яка ведеться на протязі не одного року, - про винесення Одеського морського порту за межі міста. Основні аргументи про необхідність перенесення Одеського морського порту за межі міста, що пролунали на засіданні круглого столу, - це поліпшення екології і залучення туристів шляхом розвитку індустрії туризму і відпочинку в місті - в даному випадку, будівництва на місці Одеського порту рекреаційної зони з готелями, яхт клубом, бізнес-центрами.

Фахівці, оперуючи конкретними фактами, довели на засіданні круглого столу, що в Одеському порту питання екологічної безпеки вирішуються на найвищому рівні і дане підприємство жодним чином не впливає на екологічну ситуацію в місті. Що ж стосується будівництва рекреаційної зони на місці Одеського порту, то відразу виникає перше і головне питання - про необхідність для самого міста будівництва (на місці порту) великої кількості бізнес-центрів, готелів і т.д.

Приїжджають до Одеси туристів цікавить не тільки відпочинок на морі, але і «що подивитися», тобто історична частина міста. У будь-якому випадку, відпочинок на Чорному морі поступається відпочинку на Середземному і Адріатичному морях, в першу чергу по недосконалому сервісу для туристів. Можна якийсь завгодно кількість зводити нових готелів, будувати рекреаційних зон, але на рівень сервісу зон відпочинку - західних, турецьких, єгипетських і т.д. - ми вийдемо не скоро. Є чимало прикладів, коли надлишок готелів та ін. Закладів для відпочинку та розваг у будь-якому місті призводив до того, що дані об'єкти, згодом, виявлялися абсолютно не затребувані. Свіжий яскравий приклад - будівництво великої кількості об'єктів інфраструктури в Червоній Поляні в передмісті Сочі, де після закінчення зимової олімпіади 2014 р велика кількість готелів, що будувалися в свій час для учасників і гостей цього заходу, в даний час практично пустують.

Що ж стосується питання «що подивитися» в місті, - то, можливо, має сенс спочатку привести в порядок історичну частину Одеси, а потім вже думати про розширення кількості готелів і ін. Об'єктів для приїжджаючих в місто туристів. Не треба далеко ходити, коли буквально в самому центрі Одеси - праворуч від центральної прохідної Одеського порту вулиця (Деволановский спуск) являє собою асорті з напіврозвалених нетрів і мешкають там маргінальних особистостей. На самому морському вокзалі - порожня не працююча багатоповерховий готель. Зліва від порту, через дві зупинки, дикі зарості дерев і чагарників так і не впорядкованого схилу, який, практично, вже перетворився в відхоже місце. Ще через дві зупинки - покинута територія і будівлі бувши. СРЗ «Україна» (Заводу Марті, який на рік старший Одеси). Можливо, спочатку варто зайнятися впорядкуванням центральній історичній частині міста, щоб не соромно було за ті місця в місті, за якими ходять і які бачать туристи. Коли вид міста буде радувати око, коли туристам буде цікаво приїжджати і небезпечно гуляти по Одесі - тільки тоді збільшиться кількість приїжджаючих гостей. І ось тоді вже можна буде говорити про збільшення кількості готелів і ін. Закладів для відпочинку та розваг; і, можливо, про перенесення порту за межі міста.

На засіданні круглого столу «Точки зростання морських міст» прозвучав виступ Андрія скачок, автора проекту створення порту в Хаджибейському лимані, в якому було озвучено, що вартість ТЕО нового порту складе близько $ 2 млн, а саме будівництво порту обійдеться приблизно близько $ 5 млрд. У своєму виступі А. Стрибок стверджував, що для реалізації даного проекту «інвестори знайдуться». У зв'язку з цим відразу виникають питання: якщо є інвестори, то чому вже не ведуться роботи з будівництва нового порту в Хаджибейському лимані, чи враховані в цій сумі витрати: на надання нового житла громадянам, які проживають в селах, що знаходяться на березі Хаджибейського лиману, матеріальна компенсація за знесення дачних ділянок, які перебувають на березі лиману, надання нового житла громадянам, які проживають в будинках на Пересипу, які підлягатимуть знесенню в зв'язку відкриттям каналу для виходу суден з лиману в море, тобто там, де зараз проходять вулиці міста, чи враховано будівництво шляхопроводів, що зв'язують центр Одеси з трасою М14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ і з великим спальним районом міста «Селище Котовського».

За підрахунками фахівців, для того, щоб Одеський порт прибрати зі свого сьогоднішнього місця і винести за місто, потрібно близько 30 років (до 2050 г.) - це термін, протягом якого новий порт вийде на нині існуючий рівень потужностей Одеського порту. Питання - збитки, яких зазнає одне з провідних підприємств країни, входять в суму $ 5 млрд або це ляже на плечі держави, тобто платників податків?

Так чи має взагалі сенс на місці головного морського порту і передового підприємства країни «городити город» у вигляді зони для можливого сумнівного збільшення приїзду зарубіжних (і вітчизняних) туристів.

Можливо, варто, виходячи з існуючої ситуації, створити більш ефективний механізм взаємодії місто-порт.

Успішний досвід Маріупольського порту: тандем «порт-муніципалітет»

Маріупольський морський порт - найбільший порт Азовського моря і один з найбільших портів України. Порт розташований в межах міста Маріуполя, який є одним з найбільших індустріальних міст східної частини України і входить в десятку найбільших міст нашої країни. На території Маріупольського морського порту працюють підприємства, що вносять відчутний внесок в соціально-економічний розвиток міста, - це Маріупольська філія ДП «Адміністрація морських портів України», стивідорна компанія ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (містоутворюючі підприємства чисельністю близько 4000 співробітників), Азовський судноремонтний завод, термінал ТОВ «Укртрансагро», експедиторські та агентуючі компанії. На території порту працюють і представники державних контролюючих органів.

Про взаємовідносини порту і міста розповідає начальник Адміністрації Маріупольського морського порту Барський Ігор Миколайович:

- Сьогодні порт - це живий організм, що живе своїм особливим життям. Але як для будь-якого організму, найважливіше значення має середовище проживання і зв'язку із зовнішнім світом. Це і шляхи сполучення як усередині міста, так і за його межами, це і екологічний аспект, і соціальна відповідальність перед співробітниками підприємства, охорона їх життя і гарантії надання безпечних умов праці. У цих та інших напрямках Адміністрація Маріупольського морського порту тісно співпрацює з Маріупольським міською радою та її виконавчими органами.

- Яке Ваше бачення необхідного тандему інтересів соціального розвитку міста та успішності підприємства?

- Сьогодні, незважаючи на близькість Маріуполя до зони проведення бойових дій, місто динамічно розвивається як в комунальній, так і в соціально-економічній сфері. Маріупольський морський порт продовжує працювати, залишаючись стратегічно важливим підприємством для держави. Наше підприємство активно працює в напрямку освоєння нових вантажопотоків, впровадження сучасних технологій з перевантаження, будує зерновий та олійний термінали, розвиває контейнерне напрямок. Реалізація всіх цих заходів неможлива без підтримки міста. Маріуполь йде по шляху свого розвитку, разом з цим розвивається Маріупольський морський порт. Цього вимагає час, це необхідно для людей, для міста, для держави в цілому. Взаємовідносини місто-порт сьогодні виведені на належний рівень, рівень взаємодії і розуміння, який ми постійно підвищуємо заради розвитку і процвітання.

Міська адміністрація з розумінням ставиться до проблем портовиків. Найгострішою є транспортне сполучення. Це питання знайшов своє відображення у Стратегії розвитку Маріуполя до 2021 р, яка передбачає створення внутрішньої транспортної та логістичної інфраструктури регіонального та міжнародного напрямків, прийняття Програми розвитку вантажного сполучення і розміщення центрів стратегічних вантажопотоків.

Успіх соціального розвитку більшості промислових міст багато в чому визначається характером взаємовідносин між органами місцевого самоврядування та підприємствами, провідними господарську діяльність на території муніципального освіти. У доступному для огляду майбутньому формулою успіху для Маріупольського порту буде функціонування підприємства з пріоритетним урахуванням інтересів громади, стратегії розвитку міста і морської галузі в цілому.

- Тема перенесення портових потужностей за територію міста регулярно піднімається в портових містах України. Яким Ви бачите майбутнє українських портів в цьому напрямку?

- В останні роки обговорення питань необхідності винесення портових потужностей за межі міста проходить у багатьох портових містах України. Проведені в Одесі заходи, де висвітлювалася ця проблема: форум «Одеса: Стратегія -2050» та круглий стіл «Точки зростання морських міст», що проводиться в рамках виставки «Інтер-Транспорт / Агро-Логістика 2018», не дали однозначної відповіді на це питання . На мій погляд, - там, де порт не може розвиватися далі і функціонувати, як то кажуть, «з урахуванням вимог завтрашнього дня», - необхідно розробляти програми перенесення портових потужностей за межі міста.

- Без виконання яких умов неможливо застосування передових практик світових портів для функціонування порту в межах міста?

- Екологічна складова, інноваційні форми і технології взаємодії підприємства і місцевої влади - це основні аспекти, неналежне виконання яких і призводить до спірних і конфліктних ситуацій роботи підприємства в межах міста.

- Маріупольський порт розташований в межах міста і функціонує в безпосередній близькості до міських пляжів, житловим і виробничим фондам міста. Яким чином вирішуються питання неприпустимості негативного впливу діяльності підприємства на соціальне середовище міста і його жителів?

- Питання охорони праці та охорони навколишнього природного середовища у Адміністрації Маріупольського порту завжди знаходяться в пріоритеті, при постійній взаємодії з міською владою. Проводяться семінари, спільні навчання, відпрацьовуються дії на випадок надзвичайних ситуацій.

Адміністрація Маріупольського морського порту своєму розпорядженні достатню кількість коштів для усунення надзвичайних ситуацій та боротьби з розливами і пожежами. На підприємстві є відомча пожежна служба, особовий склад якої працює в цілодобовому режимі. Технікою та іншими засобами локалізації і усунення надзвичайних ситуацій команда повністю забезпечена. У складі портового флоту адміністрації є два спеціалізованих судна: нафтосміттязбірники «НМС-67» і «НМС-69», що дозволяють усувати забруднення на водній поверхні. Екіпаж судів має відповідну кваліфікацію. У їх розпорядженні 970 погонних метрів боннових загороджень, сорбент, ранцевий розпилювач сорбентів, скимер Ekonad.

Адміністрація порту строго стежить за дотриманням санітарних норм процесу перевалки вантажів. Портові оператори працюють за затвердженими робочим технологічними картами (РТК), попередньо погодженим з адміністрацією порту та державною екологічною інспекцією. Щоб уникнути прокидання вантажу між судном і причалом при перевалці вугілля або глини виставляються захисні екрани, під час завантаження у вагони того ж вугілля зі штабеля проводиться обов'язкове зрошення вантажу водою. Під час навантаження чавуну поліпами, щоб уникнути падіння важких чушок на бетон і як наслідок деформації причального споруди і попадання бетонних частинок в море, зона роботи кранів встеляється спеціальними піддонами. Контроль за дотриманням РТК в плані дотримання екологічних норм безпеки здійснюють офіцери служби морської безпеки і фахівці відділу екологічної безпеки адміністрації порту.

- Чи можливо на прикладі «технологія взаємодії-кінцевий результат» показати успішність даних практик в Маріупольському порту?

- На прикладі згаданих міських пляжів та можливості забруднення моря в результаті розливу нафтопродуктів Адміністрація Маріупольського порту розробила і постійно вдосконалює систему ефективної взаємодії з міською владою при виникненні надзвичайних ситуацій. ДП «Маріупольський морський торговельний порт» при необхідності надає буксири та інші плавзасоби, необхідні для усунення надзвичайних ситуацій. Звичайно ж в цих питаннях ми співпрацюємо і з міською адміністрацією, а саме з управлінням з питань екології, енергоменеджменту та охорони праці, рятувальної аварійно-водолазної служби Маріупольської міської ради, державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління МНС України в Донецькій області.

- За рахунок чого вдається досягати виконання поставлених завдань?

- Основні складові - це правильність поставлених завдань і колектив портовиків, здатний втілювати в життя самі амбітні і креативні ідеї. У довгостроковій перспективі Маріупольський порт має всі шанси працювати в зв'язці «порт-муніципалітет», за принципами функціонування таких портів, як Роттердам, Гамбург, порти Прибалтики.

У Маріуполі в серпні ц.р. в безпосередній близькості від території Маріупольського морського порту відбудеться найбільший музичний фестиваль східного узбережжя MRPL CITY 2018. На трьох сценах виступлять більше 40 виконавців з США, Італії, Румунії та СНД. Передбачається участь 30 тисяч гостей фестивалю. Порт буде функціонувати в штатному режимі, всі роботи виконуються згідно з технологічними картами, розробленими і затвердженими відповідно до чинного законодавства, тому сусідство заходи з великим виробничим об'єктом жодним чином не вплине на його проведення. При можливому виникненні позаштатних ситуацій адміністрація порту завжди готова посприяти міській владі.