Фото Олександра Прокопенка 
"Не дивлячись на те, що Газпром повністю домінує над RUE, він в той же час використовує нібито" самостійність "RUE, щоб грати в ігри з Нафтогазом. Газпром приймає всі рішення, що стосуються RUE, за зачиненими дверима, і в той же час, до тих пір, поки це не зачіпає інтереси Газпрому, він дозволяє окремим членам керівництва RUE завдавати шкоди Нафтогазу ".
Це фрагмент лінії захисту НАК "Нафтогазу України" в рамках судового розгляду в Арбітражному суді Стокгольма зі швейцарською компанією RosUkrEnergo.
Під тиском Газпрому і за сприяння колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко ці слова безслідно зникли з усіх показань української сторони. Крім того, з судових документів НАК "Нафтогазу України" були вилучені всі згадки прізвищ і посад вищого керівництва Газпрому і Російської Федерації.
Нагадаємо, тяжба між НАК "Нафтогаз України" і RUE в Арбітражному суді Стокгольма триває. RosUkrEnergo вимагає від української сторони виплати понад 600 мільйонів доларів штрафних санкцій щодо газових контрактів минулих років, а також відшкодування збитків за вилучення 11 мільярдів кубометрів газу взимку 2009 року.
Згідно з процедурою розгляду справ у міжнародних арбітражних судах, кожна із сторін почергово в письмовому вигляді представляла на розгляд суду свою версію подій - т.зв. Уявлення (Pleadings).
Як відомо, на даний момент судом прийнято лише друге проміжне рішення, виконання якого загрожує НАК "Нафтогаз України" величезними збитками.
У розпорядженні "Української правди" опинився вичерпний пакет документів, що дозволяє описати всі ланки провальною захисту НАК "Нафтогаз України": починаючи від маніпуляцій Газпрому за минулої влади і закінчуючи відвертою здачею інтересів держкомпанії командою нової влади під керівництвом Юрія Бойка.
Крім того, редакція розпорядженні переконливі документальні докази того, що вилучення 11 мільярдів кубометрів газу у RUE планувалося задовго до газової кризи 2009 року і проводилося при повній підтримці вищого керівництва ВАТ "Газпром". Цьому питанню буде присвячена окрема публікація в найближчі дні.
Тим часом, початком судових розглядів стала вимога RUE до НАК "Нафтогаз України" про виплату штрафів і пені за чотирма контрактами, що фігурують в рамках судового процесу в Стокгольмі.
Три з них - Договір до уплі-продажу природного газу в 2005-2028 роках "," Про обсяги та умови транспортування природного газу по території України в 2005-2030 роках "і" Про обсяги та умови закачування природного газу в підземні сховища газу, його збереження, відбору і транспортування в 2005-2030 роках "- були підписані ще в період президентства Леоніда Кучми, в квітні 2004 року.
З української сторони всі ці контракти підписував на той момент глава НАК "Нафтогаз України" Юрій Бойко. З боку RUE - уповноважена особа компанії Вольфганг Пучек.
В кінці 2007 - початку 2008 року газові взаємини між Україною і Росією змінилися. Знову затвердженим прем'єр-міністру України Юлії Тимошенко не вдалося домовитися з вищим керівництвом РФ про виключення RUE зі схеми поставок російського газу в Україну.
Після марних і тривалих спроб Юлії Тимошенко усунути посередника, в березні 2008 року НАК "Нафтогазу України" довелося підписати черговий Контракт про купівлю-продаж природного газу з компанією Дмитра Фірташа. Саме цей документ (№14 / 198/08, далі - Контракт 198), і обставини навколо його підписання могли б стати ключовими аргументами захисту інтересів НАК "Нафтогазу України".
Але не стали: у вирішальний момент Газпром фактично встав по одну сторону барикад з RUE на всіх переговорах з українською стороною.
ГОЛОВНИЙ СЛІД ТИСКУ ГАЗПРОМУ
"Українська правда" вже опублікувала листування між НАК "Нафтогазом України", Міністерством юстиції та Кабінетом міністрів, згідно з якою в жовтні 2009 року українська сторона відкликала свою лінію захисту (Третє Подання), щоб внести в неї додаткові правки.
У той же час, "Українська правда" стверджувала, що вимоги внести правки в лінію захисту НАК "Нафтогаз України" виходили і від Газпрому. І як вже зараз відомо, дійсно 15 вересня 2009 заступник голови Газпрому Валерій Голубєв направив на ім'я глав НАК "Нафтогаз України" Олега Дубини лист такого змісту:
Як видно з листа, пан Голубєв стверджує, що Газпром і RUE - самостійні юридичні особи і просить НАК "Нафтогаз України" в подальшому не будувати свою лінію захисту в спорах з "третіми особами" на залученні в такі суперечки ВАТ Газпром.
Виходячи з листа, третьою особою пан Голубєв називає компанію RUE. Це примітно хоча б тим, що сам Валерій Голубєв на той момент поєднував посади заступника глави Газпром і члена Координаційного комітету RUE.
Крім того, як буде видно далі, як мінімум протягом останніх трьох років у всіх (!) Переговорах з газових взаємин - будь то між Росією і Україною, або між НАК "Нафтогаз України" і RUE - проходили в головному офісі Газпрому, за участю осіб, котрі поєднували посади керівництва RUE і Газпрому.
У той же час Валерій Голубєв стверджує, що НАК "Нафтогаз України" у своїй лінії захисту "невірно викладав факти", допускав "навмисне спотворену і вільне трактування подій і документів", а також наводив "не відповідають дійсності твердження щодо ВАТ Газпром і його посадових осіб ". Ці визначення особливо важливі в світлі нововиявлених обставин, які будуть викладені нижче.
На момент публікації минулого матеріалу у "Української правди" були лише непрямі докази того, що виправлення в Третьому Поданні стосувалися ролі Газпрому у взаєминах з RUE.
Тепер у розпорядженні "Української правди" опинилися копії цілого ряду унікальних документів, які свідчать про те, що вище керівництво Газпрому спільно з керівниками RUE використовували всі важелі тиску на уряд України щоб,
по-перше, зняти всю відповідальність за конфлікти між RUE і НАК "Нафтогаз України" з Газпрому;
а по-друге позбавити НАК "Нафтогаз України" найважливіших і істотних доводів захисту в Арбітражному суді Стокгольма проти RUE.
МИ ЗНАЄМО, ЩО ВОНИ ЗРОБИЛИ З третього подання
У розпорядженні "Української правди" опинилися відразу дві редакції Третього Подання НАК "Нафтогазу України": до внесення правок на вимогу Газпрому, і після. Причому другий варіант - у вигляді робочого документа, в якому всі небажані фрагменти виділені червоним кольором і перекреслені.
За словами багатьох джерел "Української правди" з числа як колишніх так і нинішніх юристів, які захищали НАК, перша редакція Третього Подання - найжорсткіша лінія захисту державної компанії, яка максимально відстоювала інтереси Нафтогазу.
Усі наступні Уявлення - друга редакція Третього Подання, а також IV, V і VI, наявні в розпорядженні "Української правди" - піддавалися згубним змінам, продиктованим політичними та комерційними інтересами. Спочатку - Юлії Тимошенко, потім - команди давнього партнера власника RUE Юрієм Бойком.
В силу об'ємності документа проаналізувати всі внесені правки в Третє Подання в рамках цього матеріалу не представляється можливим. Ми зупинимося лише на найбільш істотних моментах.
Як "відмивали" Газпром
В цілому з лінії захисту НАК "Нафтогаз України" було видалено 1 460 фрагментів, а додано нових - 923. Таким чином з 122 сторінок Третього Подання безповоротно зникло 537 (!!!) фрагментів.
В цілому це трохи більше семи сторінок тексту.
Практично всі внесені правки стосуються або Газпрому, або його безпосередніх керівників, або вищого керівництва Російської Федерації.
Левова частка поправок, що стосуються чиновників Російського газового монополіста, мали єдину мету: максимально відділити Газпром і його керівників від RUE.
Створюється враження, що редактори намагалися відхреститися Газпром від усього, що пов'язано з компанією Дмитра Фірташа: від спільного керівництва, від спільних взаємовигідних операцій і, найголовніше, - від використання RUE в якості вигідного посередника між українською і російською монополіями.
Вже на початку документа на вимогу російської сторони словосполучення "Огляд заплутаної павутини Газпрому і RUE" була замінена на "Огляд заплутаної павутини навколо RUE".
У цьому ж пункті адвокати НАКу вказують на те, що Газпром і RUE нерозривно пов'язані між собою і як доказ наводять той факт, що на першому етапі арбітражного розгляду в судовому процесі брав участь Костянтин Чуйченко.
Судовий процес був започаткований у квітні 2008 року, а вже 13 травня Чуйченко пішов працювати в Кремль і був призначений начальником контрольного управління адміністрації президента Російської Федерації.
Далі всіх чиновників, які відігравали подвійну роль - одночасно і керівників Газпрому і RUE - адвокати НАКу називали "Chuychenko-like" чиновниками. Всі ці фрагменти з вистави були вилучені.
Аналіз правок Третього подання створює враження, ніби його редактори в більшій мірі турбувалися про репутацію окремих осіб, а не про інтереси великих корпорацій. На цю думку наштовхує той факт, що дуже часто в документі замість прізвища і посади конкретного чиновника зазначено назву компанії, в якій він працював.
На окрему увагу заслуговує вилучення прізвища всіх (!) Чиновників вищої та середньої ланки, які брали будь-яку участь у переговорах між НАК "Нафтогазом України" і RUE.
Так, наприклад, в Третьому Поданні досить докладно описані переговори між НАКом і RUE в березні 2008 року, коли був підписаний один з найважливіших документів: Контракт №198 про купівлю-продаж природного газу.
Згодом непорозуміння саме за цим документом стали першопричиною судового розгляду між компаніями. На даний момент RUE вимагає у НАКу виплати понад 320 мільйонів доларів штрафу за невиконання умов цього контракту.
Як зазначено в Третьому Поданні, переговори за контрактом №198 проходили в головному офісі Газпрому в Москві. Там же відбулося і підписання. Це дивовижна ситуація, враховуючи лист заступника голови російського монополіста Валерія Голубєва, в якому він наполягає: Газпром і RUE - самостійні компанії.
Однак в лінії захисту НАК "Нафтогазу України" було зазначено не тільки місце ведення переговорів, але і повний перелік осіб, які брали в них участь. Примітний факт: другого акціонера RUE - компанію Centragas - на цій зустрічі представляв лише один (!) З семи чоловік, що сиділи по той бік столу переговорів від українських чиновників.
Але, як виявилося, в цих же переговорах крім керівників RUE (займали одночасно високі пости в Газпромі) були особи, присутність яких ніяк не підтверджує самостійністю RUE.
В першу чергу в переговорах брав участь глава Газпрому Олексій Міллер. Крім нього там були також:
- керівник департаменту Газпрому з питань співробітництва з країнами колишнього СРСР, директор дочірньої компанії Газпром "Газпромзбут Україна" Анатолій Подмишальський, і
- заступник керівника департаменту Газпрому з питань співробітництва з країнами колишнього СРСР Віктор Валов;
Всі ці особи - ні Міллер, ні Подмишальський, ні Валов - не мали і не мають ніякого прямого відношення ні до НАК "Нафтогазу України" ні до RUE.
Очевидно, цей факт розуміли і в Газпромі: на вимогу російського монополіста прізвища цих чиновників ... зникли з уявлення НАКу в Арбітражному суді Стокгольма.
Надалі по всьому документу фрагменти зі згадуванням Олексія Міллера в контексті взаємин RUE і НАК "Нафтогаз України" були повністю вилучені.
Щоб зрозуміти масштаб внесених змін, наводимо порівняльну таблицю згадки посадових осіб Російської Федерації і Газпрому в лінії захисту НАКу до внесення правок і після.
слово
Посада *
Кількість згадувань
було
стало
В. Путін
президент Російської Федерації
5
0
А. Міллер
глава Газпрому
10
0
В. Голубєв
Заступник глави Газпрому
Член Координаційного комітету RUE
30
1
А. Медведєв
Заступник голови правління Газпрому
Член Координаційного комітету RUE
10
1
Н. Дубик
Заступник начальника юридичного департаменту Газпрому
Заступник виконавчого директора RUE з боку Газпрому
40
2
К. Чуйченко
Начальник юридичного департаменту Газпрому
Виконавчий директор RUE з боку Газпрому
11
3
Д. Глебка
Виконавчий директор RUE з боку Centragas
25
9
* - всі посади вказані на момент подій, зазначених в Третьому Поданні НАК "Нафтогазу України".
Таким чином, Газпром - газовий монополіст, який має колосальний вплив на всі суб'єкти ринку, як в Європі, так і на території країн колишнього СРСР - максимально дистанціювався від усіх конфліктів між RUE і НАК. Той факт, що 50% акцій RUE досі є власністю російської компанії, після прочитання другої редакції захисту НАКу здається абсурдним і смішним.
Всі ці маніпуляції були зроблені з однією метою: зняти з чиновників Газпрому відповідальність за наслідки домовленостей, а також підписання угод і контрактів, в яких чиновники російського монополіста брали безпосередню участь.
Україна це може обійтися в сотні і мільярди доларів, якими буде відшкодовано збитків "інший", самостійної компанії - RUE, половину прибутку якої по праву належить все тому ж Газпрому.
Далі буде...
Українська правда